БУТИРАТ бутандиол Сыктывкар

А ну, слухайте, братцы, я вчора пережив дичайшее приключение, то чувство одужал, шо я до досі від сміху ще сиду на штанях, знаєте. Та справа була така, що я зробив закладку на бутират, чую, ви теж не ангели, то зрозумієте. І так готовий я, крихітка заклалася в подушку, як зразу дзвінок – набрала мене чортова Світлана. Чую, а она з Танею підкатили на таке леймове ток шоу, шо пообцінюється. Я згодився, бо давно з ними не чіпався, ну і від табліток бутирата чекав прикольного драйву.

Так от, після того, як закладку спустив, я вже підготувався, позмінював одяг, щоб бути по-крутому. Джинси потягнуті, футболка зі зображенням кокоса – таке ніхто ніколи не має, і шапка з принтом спидів, щоб усі бачили, що я – тюбик витривалості. З'явився я в студії, де проходило це леймове шоу.

Уявіть собі, що дівки, які брали участь в шоу, були такі калготки, що ніхто навіть не знає, чи через них шнобелюють, чи ні. І тут ведучий, типовий кадріолет, викликає мене, визиває сильного, худого парня з харизмою. Всі сидять, дивляться на мене, я начебто конфетки роздаю, знаєте. На той момент я відчув, що мене тягне дивитись на шприці на горі, але решилось, що краще витримати, якби сам не з'їв нічого.

Так що я вирішив спробувати наркотики під час шоу, як то молодчину, але усе, що було на світі, це тріпання дурних голов, котрі сидять перед телевізорами і слухають дурних пісень. Все ж найкрутіше було, коли я спробував закурити фентанил. Білий дим, одночасно хропіння та жах, як у фільмах жахів. На мить почувся голос: "Я з'їв маміну супер-дупер таку таблетку, що стало дуже погано". Я забув закрити очі!

Лягаю на подиум, а ведучий вже знає, про що я подумав. Він тікає до смерті! Знову забуваю закрити очі!

На щастя, цей випуск був останнім, вони розігнули набір. А керівництво шоу забило на наші скарги, лише сміялися, що таке відбувається з людьми, які готові випити розчинники, лишень випадково натрапивши на них, чи ще гірше.

Отаку підставу бабкам у громадській кав'ярні, я вже далив, як я ток шоу-то згорнув. Закладки на бутирати більше не роблю, щоб таке було. Ну, а ви гоните, братця, хай вам доля посміхається, а не вихамлюється.

Так вот, начнем. Сидел я по-тихому дома, тянул свою марихуанку, и тут ко мне позвонил мой братан, говорит: "У меня есть одна идея, держи зацепку". Я, конечно, заинтригован решил послушать, что у него там за шишки в голове закрутились. И так, выслушав его план, я понял, что это самое безумное, что я когда-либо услышал. Он предложил мне покупать бутират и о нем писать рэп, исполнять его, как рок-звезда, получать миллионы поклонников и умываться бенджаминами.

На самом деле, я не сразу поверил в успех этой затеи, но, думаю, здесь оказался близок к сути. Ведь кто же нежданно-негаданно захотел делать рэп-треки про бутират? Никто кроме меня!

Ну и так, я кинулся на поиски своей новой развлекухи. Бегал по всему городу, спрашивал у своих дилеров, и наконец, нашел закладку. Радости моей не было предела, когда я держал в руках этот фрагмент наркотического неба. С тех пор все стало для меня проще, даже когда все окружающие заявляли, что я попал в дерьмо.

Хейтить? Да мне пофиг на них всех! Я рублюсь в прокачку на своем Steam-аккаунте, и никакие комментарии от них теперь меня не волнуют. Я весь в своем мареве, как после пяти психоделических марок.

Игры Steam, они просто чудо! Безумное количество развлечений, которые обеспечивают меня драйвом и адреналином. Один бутер и я уже становлюсь самым невероятным героем, сражаясь с злобными монстрами и спасая весь мир. Виртуальность затягивает меня все глубже, словно горкой афганского.

Но, конечно, есть и некоторые побочные эффекты от всего этого безумия. Моя жизнь начала превращаться в головокружительный трип. А я все углубляюсь в свой наркорэп, записываю треки даже, когда одетый в костюм от Дольче Габбаны, скитаюсь по улицам города. Для меня важно, чтобы музыка проникала в мои кровеносные сосуды и меняла мое сознание, как кодеин или морфон.

Конечно, все это безумие мало для моего душевного состояния. Друзья зовут меня на уличные батлы, я же все гоню свой листок с текстом, беря его в зубы, как самый грозный и безжалостный боец. Они смотрят на меня, как на безумца, но мне все равно. Наркотический туман окутывает мое сознание и не даёт мне опомниться.

Так что, пацаны, даже если судьба сводит вас с наркотиками и вы погружаетесь в атмосферу сомнительных закладок, не забывайте о грани между реальностью и виртуальностью. Steam-игры могут затянуть больше, чем марихуанка или любые другие шишки, что бы там ни говорили. Выживайте и развлекайтесь с умом, ведь мир наркоманов настолько жесток и безжалостен, что держит нас в своих железных объятиях.